- гуркнути
- —————————————————————————————гу́ркнутидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гуркнути — ну, неш, док. розм. Однокр. до гуркати … Український тлумачний словник
гукнути — I г укнути гу/кну, гу/кнеш, док., розм. Те саме, що гуркнути. II гукн ути ну/, не/ш, док., перех. і неперех. Однокр. до гукати … Український тлумачний словник
гуркотати — I (створювати гуркіт), гуркотіти, гриміти, гримати, гримнути, гримота[і]ти, грюкати, грюкнути, гуркати, гуркнути, гурчати, грюкота[і]ти, грюконути, гукати, гукнути, ґорґота[і]ти, грякати, грякнути; рокота[і]ти (монотонно) II ▶ див. воркувати,… … Словник синонімів української мови
гукнути — дієслово доконаного виду гуркнути гукнути дієслово доконаного виду крикнути, покликати … Орфографічний словник української мови
гуконути — дієслово доконаного виду гуркнути розм. гуконути дієслово доконаного виду крикнути, покликати … Орфографічний словник української мови